600-річчя Грюнвальдської битви

Присвячена одній із найбільших у середньовічній Європі битв — Грюнвальдській, яка відбулася в липні 1410 року між рицарями-хрестоносцями Тевтонського ордену та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, у складі яких серед інших були і військові загони з українських земель (зокрема, з Києва, Львова, Луцька, Кременця, Володимира-Волинського, Стародуба, Чернігова, а також з інших міст Поділля, Холмщини та Галичини).

Треба сказати, що українські загони були просто зобов'язані увійти до складу військ Королівства Польського і Великого князівства Литовського, оскільки війська збиралися на основі "посполитого руйнування" (тобто, фактично — загальної мобілізації), а українські землі тоді входили частково до складу Польщі, частково — до складу Литви. Найбільшу ж частину польсько-литовського війська складали польські загони. Що цікаво — до складу військ Тевтонського ордену переважно входили також поляки, мобілізовані на підставі васальної приналежності (північно-східні землі Польщі у той час перебували у васальній залежності від Ордену). Тобто, під Грюнвальдом переважно поляки билися з поляками.

Ну, а головними чинниками перемоги польсько-литовського війська стали:

• Виняткова стійкість Смоленський, Оршанський та Мстиславський хоругв, які зупинили тевтонський тиск й прикрили польські війська від флангового удару.
• Нестримна активність та невичерпна енергія литовського князя Вітовта (на противагу бездіяльності польського короля Ягайла, якого Вітовт просто-таки змусив вступити в битву, та ввести до неї основні польські резерви).
• Завершальна атака польської важкої кавалерії, що зламала, нарешті, основні сили Тевтонського ордена.

Однак головним і вирішальним фактором польсько-литовської перемоги стала все-таки їх чисельна — більш ніж півторакратна  — перевага. Поляко-литовці кінець-кінцем задавили поляко-тевтонців своєю чисельністю.
Як казав Наполеон: «Бог на боці великих батальйонів».

Україна

2010

Категорія: колекційна монета